- перукар
- [пеирука/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
перукар — я/, ч. Майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, завивку, а також голить чоловіків … Український тлумачний словник
перукар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
стрижій — перукар … Лемківський Словничок
цирулик — Цирулик, цирульник: медичний фельдшер [47] фельдшер [22] фельдшер, перукар [14,V] голяр; фельдшер; лікар без диплома [VI,VII] перукар [4,XII] … Толковый украинский словарь
парикмахер — Немецкое – paruchenmacher (мастер изготовитель париков). В русском языке слово «парикмахер» встречается с первой половины XVIII в. Это слово происходит от двух корней: paruchen – парик и macher – мастер. В то время, когда слово попало в русский… … Этимологический словарь русского языка Семенова
голяр — а/, ч., заст. Перукар … Український тлумачний словник
клацаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до клацати. •• Кла/цаючий па/лець мед. переміжна контрактура пальців кисті, що розвивається, як правило, в осіб певних професій (друкарок, перукарів, кравців та ін.) … Український тлумачний словник
куафер — а, ч., заст. Перукар … Український тлумачний словник
парикмахер — а, ч., розм. Те саме, що перукар … Український тлумачний словник
перукарка — и. Жін. до перукар … Український тлумачний словник